Тема гріхів — така собі, трохи незручна, але люди століттями про це питали й, здається, відповідь ніколи не була однозначною. Якщо говорити просто: ні, у християнстві гріхи не вважаються однаковими, але всі вони ранять людину по-своєму. Одні — мов дрібні подряпини, інші ж — рани, які можуть зламати людину зсередини. І хоча Бог, як каже Писання, милосердний і готовий прощати, є моменти, коли самій людині важко повернутись до світла… бо вона вже не хоче вертатися.

Чи всі гріхи однакові для Бога?
У Біблії та в традиції Церкви гріхи поділяють умовно на “легші” й “важчі”. І це не про те, що Бог складає якийсь рейтинг, а радше про ступінь руйнування, яке гріх завдає душі та іншим людям.
Якщо коротко, то: є повсякденні (легкі) гріхи — сварка, різке слово, лінь, заздрість, думка, яку навіть не встиг стримати, а є смертні (важкі) гріхи — ті, що людина робить свідомо, добровільно і добре розуміючи, що це зло.
Це як різниця між спіткнутися й упасти або ж навмисно крокувати в провалля.
Який гріх Бог не прощає?
Це питання завжди звучить з певним страхом. І його причина зрозуміла — нікому не хочеться опинитися по той бік прощення.
В Новому Завіті згадується так званий “непростимий гріх” — хула на Святого Духа.
Але тут важливо пояснити без пафосу й зайвої напруги.
Хула на Святого Духа — це не слово, не емоція, не випадковий бунт, а стан серця, коли людина вперто відмовляється від Божого добра, милості, правди. Коли вона бачить світло, але добровільно каже: “Мені це не треба. Я сам(а) собі бог”.
Тобто Бог не те що “не хоче” прощати — людина не хоче приймати прощення. І це, мабуть, найбільш трагічна форма гріха.

Який є найбільший гріх?
То який гріх вважається найтяжчим? Тут цікаво, бо залежить від традиції, але загальний сенс однаковий: найбільший гріх — той, що відриває людину від любові.
Часто називають:
- Гордість Ота внутрішня впевненість: “Я сам знаю краще”, “Я не помиляюся”, “Мені ніхто не указ”. Згідно з багатьма вченнями, саме гордість лежить у корені більшості інших гріхів.
- Свідоме, вперте зло. Коли людина розуміє, що робить щось темне, але все одно каже собі: “Хай буде так”.
- Відмова приймати правду й любов. Це та сама “хула на Духа”.
Чи є гріх який Бог не може пробачити? Ось певні речі, які особливо руйнують людину зсередини:
- гордість та презирство до інших;
- ненависть, бажання зла комусь;
- жорстокість до беззахисних;
- зрада, свідоме руйнування чужого життя;
- лицемірство духовне — коли людина прикривається “правильністю”, але діє з холодним серцем;
- блюзнірство та повне заперечення добра, коли людина називає зло добром.
Але навіть у цих випадках двері прощення відчинені, якщо людина хоче повернутись.
Простіше сказати так: Бог не прощає тільки те, що людина сама не хоче, щоб було прощене. Не тому, що Він строгий чи мстивий, а тому, що примусове прощення — це не любов, а насильство над свободою людини.
Чи є більші і менші гріхи? Гріхи — не однакові. Бог — не бухгалтер, який ставить галочки. Непростимим стає лише те, що людина вперто тримає при собі й не хоче віддати. А найбільший гріх — це коли серце закривається настільки, що в нього вже не може пробитися любов.
