В українській мові часто виникають запитання щодо правильного написання окремих слів, особливо після оновлення правопису. Одне з таких слів – “абихто”. Тож як правильно написати “абихто” за новими нормами? І чи змінюється щось у виразах типу “не абихто”? У цьому матеріалі розглянемо, як пишеться “не абихто”, що каже новий правопис, та які мовні нюанси варто враховувати, щоб уникнути помилок.
Правильне написання слова “абихто”
Згідно з чинним Українським правописом (редакція 2019 року), слово “абихто” пишеться разом. Це не помилка, не виняток, адж саме такий правопис є нормативним і рекомендованим у всіх стилях мовлення.
Чому “абихто” пишеться разом: яка це частина мови
Слово “абихто” є неозначеним займенником, що утворене шляхом приєднання частки “аби-” до займенника “хто”. В українській мові існує правило: неозначені займенники, утворені за допомогою часток “аби-”, “де-”, “будь-”, “казна-”, “хтозна-”, пишуться разом із займенниками або прислівниками.
Це правило працює так само як і для інших подібних форм: абищо, абиде, абикуди, абияк.
Зміст слова “абихто” і де його вживають
Слово “абихто” означає “будь-хто”, “якась випадкова особа”, “неважливо хто”, і найчастіше використовується у розмовному, публіцистичному або художньому стилях.
Наприклад:
- Не дозволяй абихто втручатися у твої справи.
- Це завдання не для абикого – тут потрібна відповідальність.
- Він не абихто, він знається на своїй справі.
Поради, як не помилитися з написанням
Багато людей плутаються з написанням таких слів, бо в усному мовленні вони не завжди помітно зливаються. Але є кілька простих орієнтирів, які допоможуть не помилитися:
Якщо слово починається з “аби-” і далі йде займенник або прислівник, то пишемо разом. Наприклад: абихто, абищо, абиде.
Не плутайте з конструкцією “аби хто”, де “аби” означає “щоб” (спонукальна частка), а “хто” – займенник у звичному значенні. Тоді це два окремих слова, але це вже зовсім інший зміст:
- Я сказав, аби хто-небудь допоміг – у цьому випадку “аби” має значення мети.
Приклади інших займенників із часткою “аби-”
Щоб краще зрозуміти закономірність, подивімося, як пишуться подібні слова. Їх також слід писати разом, і це важливо запам’ятати.
Ці слова мають подібну будову та пишуться разом: абищо, абиде, абиколи, абикому, абикуди, абияк, абиякий, абикого, абичий.
Коли “аби-” не пишеться разом: важливе розрізнення
Іноді “аби” – це частка мети або бажання (як “щоб”). У такому випадку вона пишеться окремо, і не стосується займенників. Ось важливий перелік випадків, де не можна плутати:
Перед дієсловами: аби зробити, аби встигнути, аби зберегти
У зворотах: аби тільки, аби лиш
У висловах: аби день до вечора, аби якось буде
Тобто: якщо “аби” можна замінити на “щоб” – пишемо окремо. Якщо ж “аби-” – префікс до займенника – пишемо разом.
Варіанти відмінювання “абихто” в реченнях
Слово “абихто” може змінюватися за відмінками, як і звичайний займенник. Це означає, що в залежності від контексту ви можете використовувати такі форми: абихто, абикого, абикому, абикого (знову в знахідному), абикому (орудний), абикому (місцевий).
Наприклад:
- Я не довіряю абикому.
- Ми не дамо шанс абикому впливати на рішення.
- Це не для абикого – треба розуміти відповідальність.
Коротке правило для запам’ятовування
Перед важливими словами, які часто плутають, добре мати просте правило, яке легко згадати. Для “абихто” воно звучить так:
Якщо “аби-” додається до займенника – пиши разом. Якщо “аби” стоїть перед дієсловом – пиши окремо.
Слово “абихто” є повністю нормативною, правильною формою, яка відповідає українському правопису. Його слід писати разом, оскільки “аби-” – це невід’ємна частина слова, яка виконує роль префікса у неозначених займенниках.
