«Логіко-граматичний» пишеться через дефіс. Це складний прикметник, типовий для лінгвістичної та методичної літератури, і саме його будова викликає сумніви: разом, окремо чи через дефіс. Відповідь дає § 40 чинного українського правопису, а нижче — ще й аналогічні терміни та пояснення самого поняття.
Правило правопису слова «логіко-граматичний»
Слово складається з двох рівноправних основ: «логіко-» (від «логічний») і «граматичний». Між ними вільно вставляється сполучник «і»: логічний і граматичний. Саме ця перевірка — головний орієнтир для написання.
За § 40 чинного українського правопису через дефіс пишуться складні прикметники, утворені з двох прикметникових основ, які називають незалежні, рівноправні поняття. Окремо цей параграф називає прикметники, перша основа яких закінчується на -ико (-іко), і серед прикладів наводить саме «логіко-граматичний» — поряд з «історико-культурним» і «лірико-епічним». Разом пишуться прикметники іншої моделі — утворені від словосполучень із підпорядкуванням, як-от «сільськогосподарський» (від «сільського господарства»): там частини нерівноправні, тож дефіс не ставиться.
У нашому слові жодного підпорядкування немає. Обидві ознаки — і логічна, і граматична — самостійні та однаково вагомі.
Єдиний правильний варіант — «логіко-граматичний». Написання «логікограматичний» (разом) і «логіко граматичний» (окремо) — груба орфографічна помилка, якої не виправдовує ані контекст, ані відмінкова форма слова.
Схожі складні прикметники у науковій термінології
Модель «основа на -о + повноцінний прикметник» — стандарт для наукової лексики. Якщо обидві частини позначають самостійні ознаки, дефіс ставиться в будь-якій галузі термінології.
| Слово | Основи, від яких утворено | Пояснення дефісного написання |
|---|---|---|
| логіко-граматичний | логічний і граматичний | перша основа на -іко; основи рівноправні, між ними можна вставити «і» |
| історико-філологічний | історичний і філологічний | перша основа на -ико |
| лірико-епічний | ліричний і епічний | перша основа на -ико; приклад із § 40 правопису |
| суспільно-політичний | суспільний і політичний | рівноправне поєднання двох понять |
| навчально-методичний | навчальний і методичний | частини не підпорядковані одна одній |
У всіх цих словах відмінюється лише друга частина: «логіко-граматичного аналізу», «в історико-філологічному розумінні», «лірико-епічною поемою». Перша частина лишається незмінною, а дефіс зберігається в усіх відмінкових формах.
Відмінюється «логіко-граматичний» як звичайний прикметник твердої групи: логіко-граматичний, логіко-граматичного, логіко-граматичному, логіко-граматичним, (у) логіко-граматичному або логіко-граматичнім. У жіночому роді — логіко-граматична, логіко-граматичної, логіко-граматичній, логіко-граматичну, логіко-граматичною; у множині — логіко-граматичні, логіко-граматичних, логіко-граматичним, логіко-граматичними.
Значення поняття та контексти вживання
Термін означає взаємозв’язок законів логіки, тобто мислення, і граматичної будови мови — словоформ та синтаксичних зв’язків. Класична ілюстрація: підмет і присудок речення співвідносяться з суб’єктом і предикатом судження, проте не збігаються з ними. Саме таке співвідношення логічних і граматичних категорій термін і описує.
Найчастіше слово трапляється в синтаксисі — у класифікації речень і висловлювань, де враховують і зміст, і формальну будову. Типові сполучення:
- логіко-граматичний принцип класифікації;
- логіко-граматичний аналіз речення;
- логіко-граматичні конструкції.
У реальних текстах це виглядає так: «На семінарі студенти виконували логіко-граматичний аналіз складнопідрядного речення». Або: «Логіко-граматичний принцип класифікації враховує і зміст висловлювання, і його формальну будову». Перевірити себе перед написанням просто: якщо перед словом «граматичний» стоїть основа на -о і обидві ознаки рівноправні — ставте дефіс.
