У житті молодої мами наступає момент, коли перші тижні після пологів ніби стирають кордони між тишею, втомою та раптовими хвилинами радості. І десь серед цього всього з’являється ще один давній обряд – вивід у церкві. Про нього чують усі, але мало хто розуміє, що саме там роблять і навіщо він взагалі потрібен.
Що означає “вивід” у церкві?
Вивід в церкві – що це? Це старовинний християнський обряд, який проводять для матері після пологів. Він символізує її повернення до церковного життя, благословення на материнство та вдячність Богові за дитину. У давнину жінка певний час після народження малюка не відвідувала храм, "вивід" був таким собі теплим прийомом – її знову урочисто вводили до церкви, благословляли й молилися за здоров'я.
Зараз усе значно простіше. Це не заборона й не “очищення”, як дехто думає. Це молитва за маму, яка пройшла непростий шлях.
Коли роблять вивід? Зазвичай – на 40-й день після пологів, але чіткої вимоги немає. Хтось приходить раніше, хтось пізніше. Все залежить від стану мами, дитини й просто реальних обставин.
Як проходить обряд?
Обряд проходить наступним чином:
- Мама стоїть біля входу до храму. Священник виходить до неї з молитвою.
- Читається молитва за здоров’я матері.
- Якщо вона тримає дитину або дитину принесли на хрещення, служитель церкви також благословляє малюка.
- Потім мама заходить у храм.
Цим і закінчується обряд. Ніяких складних правил, заборон чи особливих “умов”. Жінку просто вітають і благословляють.
Вивід мами під час хрещення
Часто цей обряд поєднують із хрещенням дитини. Це дуже зручно: приходиш один раз – і для мами молитва, і для малюка таїнство. Якщо мама сама тримає дитину на руках (таке буває), священник благословляє їх обох.
Якщо хресні беруть малюка, мама просто стоїть поруч і проходить свій обряд окремо – але в межах тієї ж служби.
Після “виводу” мама може повноцінно бути присутньою на хрещенні.
Чи обов’язковий вивід? Ні. Це традиція, ніхто нікого не примушує. Хтось проходить, бо так робили в родині. Хтось хоче почути молитву за здоров’я після важкого відновлення. Хтось не йде зовсім – і церква на це не ображається. Зараз все змінюється, в тому числі й в церкві.
Навіщо цей обряд взагалі? Мабуть, для того, щоб мама відчула підтримку. Щоб в тій великій круговерті перших тижнів хтось сказав їй кілька слів спокою. Щоб вона знала: вона не одна. Це ніби невеличкий символ: ти пройшла народження, і церква вітає тебе назад.
Заборона присутності жінки в церкві після пологів стосувалася давніх традицій. Тоді треба було дочекатися 40 днів, а потім пройти обряд “введення”. Наразі все по іншому.
